Регуляція криптовалюти в Україні: поточний стан державної легалізації цифрових активів

Регуляція крипти на законодавчому рівні зазнала суттєвих змін у 2024 році, що, безумовно, є наслідком глобальних тенденцій і прагнення інтеграції в європейський правовий контекст. Чітке законодавство — це крок до більш безпечних і прозорих інвестицій. Україна впевнено рухається до повної легалізації криптовалют, але цей шлях непростий і точно не швидкий.

Говоримо про те, як впроваджуються нові законопроєкти, які зміни очікуються найближчим часом, які виклики стоять перед цим процесом, які можливості відкриваються для інвесторів та як розвивається крипторинок в нашій країні загалом.

Становлення правового режиму криптовалют в Україні розпочалося ще 8 вересня 2022 року, коли Верховна рада легалізувала віртуальні монети, дозволивши легально обмінювати крипту та декларувати її. Наступним потужним кроком на шляху до регуляції цифрових активів стало підписання Президентом Закону «Про віртуальні активи» 15 березня 2022 року. Набрати чинності цей документ мав після додавання відповідних змін до Податкового кодексу щодо принципів оподаткування криптооперацій. Станом на листопад 2024 року Закон досі не набрав чинності через відсутність затвердження відповідних змін у податковому законодавстві.

Законодавче оновлення й інтеграція з європейськими стандартами

У 2024 році в Україні продовжують працювати над новим законопроєктом щодо регулювання віртуальних монет, який адаптує європейський регламент MiCA (Markets in crypto-assets). Цей проєкт передбачає створення правового поля для крипти та спрямований на інтеграцію українського законодавства з європейськими стандартами. Впровадження цього законопроєкту забезпечить чіткіше визначення статусу цифрових активів і їхніх правовідносин у рамках української юрисдикції, а також сприятиме захисту прав криптокористувачів і криптоінвесторів та їхньої інтеграції з традиційними фінансовими системами.

В цілому криптовалюта, як і раніше, здатна функціонувати й без участі держави. Але якщо ми прагнемо залучати інвестиції та стартапи з усього світу в нашу країну, то питання регулювання, як і впровадження кращих і вигідніших умов для розвитку проєктів загалом, стає нагальним. Наступний етап на цьому шляху — підготовка нового пакета оновлень Національною комісією з цінних паперів і фондового ринку та Національним банком України. Повна легалізація індустрії означатиме, що люди, які захочуть щось створювати в Україні, матимуть можливість робити це.

Обговорення моделі оподаткування

Як ми вже зрозуміли, один із ключових моментів у регулюванні криптовалют — питання оподаткування. Національна комісія з цінних паперів і фондового ринку пропонує адаптувати німецьку модель, яка передбачає нульовий податок для інвесторів, які утримують криптовалюту понад рік. Такий підхід спрямований на заохочення довгострокових інвестицій у цифрові активи, що може позитивно вплинути на стабільність ринку.

Якщо аналізувати досвід інших країн, то, наприклад, у США податкова служба ідентифікує криптовалюту як актив, а це значить, що на продаж або обмін цифрових монет розповсюджується процес оподаткування. Найчастіше принципи оподаткування залежать від того, наскільки довго інвестор утримує крипту, тобто скільки часу проходить з моменту покупки до продажу. Так, якщо цифровий актив продається раніше ніж через рік, то відсоток на дохід від приросту капіталу сягає 37%, а якщо криптовалюта утримується понад рік, то відсоток на дохід від приросту капіталу становить до 20%.

Що стосується безпосередньо саме українського контексту, то рівно рік тому, в листопаді 2023 року, у Верховній Раді було представлено одразу два варіанти оподаткування криптовалюти. Перший проєкт передбачав 18% податок на прибуток від усіх криптотранзакцій і 1,5% військового збору, а другий пропонував поступове збільшення ставки: від 5% у перші три роки та 9% наступні пʼять років до 18% на виведений капітал. Але обидва проєкти так і залишилися лише проєктами та фактично їх будуть створювати з нуля.

Співпраця з міжнародними експертами та організаціями

Робота над новим законодавством відбувається у тісній взаємодії з міжнародними компаніями та організаціями, такими як Ernst & Young та USAID Financial Sector Reform. Така співпраця гарантує залучення найкращих світових практик у сфері регулювання криптовалют, що є важливим кроком на шляху до інтеграції України в глобальне світове фінансове середовище.

В цілому Андрій Пишний, голова Національного банку України, зазначає, що Україна вивчає глобальний досвід щодо регулювання крипторинку. Але нагадує, що законним платіжним засобом в Україні є тільки гривня. Криптовалюту не розглядають як законний платіжний інструмент, але працюють над цим викликом. Також представники НБУ наголошують на тому, що Україна планує впровадити європейські стандарти та практики щодо регулювання крипторинку для захисту споживачів.

Проблеми та виклики регулювання

Попри всі зусилля на шляху до легалізації криптовалюти на державному рівні, існують певні труднощі, повʼязані з впровадженням нових регуляторних норм. Одним із ключових викликів є відсутність чіткої узгодженості між різними державними інституціями щодо статусу цифрових активів, що потенційно призводить до юридичної невизначеності. Крім того, важливим питанням залишається визначення віртуальних монет як окремої категорії активів, що потребує особливого регуляторного підходу.

Таким чином, це все відображає поточний стан державного регулювання криптовалют в Україні, а також зумовлює майбутні перспективи розвитку цієї галузі загалом. Продовження роботи в цьому напрямку зумовлюватиме не лише розробку правового поля для цифрових активів, а також сприятиме розвитку інноваційної фінансової системи в Україні.